🕵️‍♂️ BOSS по-кримінальному: БЕБ викрило масштабну мережу нелегальних гральних залів у чотирьох містах України

🕵️‍♂️ BOSS по-кримінальному: БЕБ викрило масштабну мережу нелегальних гральних залів у чотирьох містах України

Бюро економічної безпеки України (БЕБ) викрило діяльність масштабної мережі незаконних гральних закладів під умовною назвою BOSS, що працювала в Києві, області, а також у Дніпрі та Одесі.

За даними слідства, організована група осіб ще з 2020 року забезпечувала функціонування гральних закладів, які нелегально надавали доступ до азартних ігор через Інтернет, не маючи відповідних ліцензій та дозволів.

🔍 Особливості схеми:

— Заклади не були підключені до Державної системи онлайн-моніторингу і використовували несертифіковане обладнання;
— Фактична діяльність здійснювалася через офлайн-пункти доступу до онлайн-казино, розміщені у спеціально обладнаних приміщеннях;
— До схеми залучено цілу низку юридичних осіб — структурних елементів групи компаній BOSS.

📍 Серед задіяних компаній:

  • «Тайм Ту Сайт»

  • «Бгг Технолоджіз Україна»

  • «Бмг Інвестментс»

  • «БП Менеджмент»

  • «БС Лігал Груп»

  • «Вінбосс»

  • «Гіннекс Україна»

  • «Оллбет»

  • «Смородина»

  • «Фінансова компанія «Бі.Мані»

Операційний центр діяльності було розміщено у офісі на 5–6 поверхах будівлі за адресою: Київ, просп. Берестейський, 121-Д, де IT-фахівці обслуговували та адміністрували інфраструктуру онлайн-казино. Ці приміщення орендувало ТОВ «Тайм ту Сайт», а за даними реєстру, будівля належить ТОВ «Едельвейс-Станіслав» (ЄДРПОУ 42933147), з правом користування ТОВ «Арітейл» (ЄДРПОУ 41135005).

💰 Фінансовий слід:
БЕБ наразі вивчає підозрілі фінансові потоки, пов’язані з компаніями з групи BOSS, для встановлення можливих фактів легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом.

🔒 Порушується питання про накладення арешту на майно фігурантів. Слідчі дії тривають, встановлюється повне коло осіб, причетних до організації та прикриття діяльності цієї гральної мережі.

Чому в Україні досі судяться там, де можна домовитися — і про що мовчать «офіційні» уявлення про медіацію

Є речі, які в українській правовій культурі вважаються самоочевидними. Хочеш захистити свій інтерес — іди до суду. Хочеш, щоб опонент тебе почув, — покажи йому позовну заяву. Хочеш «серйозно» — плати судовий збір. Усе це звучить переконливо рівно до того моменту, поки ви не рахуєте, у що це обходиться насправді.

Європейський вибір без гасел: посібник, який показує, як Україні збудувати медіацію, що працює

Про «євроінтеграцію правосуддя» в Україні написано багато. Здебільшого — деклараціями. Значно рідше хтось бере на себе працю пояснити технічно: що саме треба зробити, у якій послідовності, за чий рахунок і з якими вимірюваними результатами. Книга «Медіація: Український досвід і Європейський вибір» — рідкісний випадок, коли євроінтеграція перекладена з мови намірів на мову інженерного плану.

Чому медіація вигідніша за суд: Олег Горецький про час, гроші й репутацію

Найдорожче, що ми втрачаємо в конфліктах, — це не гроші й не час. Це люди. Партнер, з яким колись починали спільну справу. Родич, з яким перестали вітатися. Друг, чиє ім'я тепер вимовляється лише з роздратуванням. Ми звикли думати, що суперечку треба виграти — і майже ніколи не питаємо себе, що саме залишиться після цієї перемоги.